Рак молочних залоз собак та кішок

Рак молочных желез собак и кошек

Ветеринарний лікар-онколог Звєрєва К.І.Діагностика раку молочних залоз (РМЗ) спрямована на визначення стадії захворювання, що є основним у виборі тактики лікування даного захворювання.

Diagnosis of breast cancer is aimed to determine the stage of disease , which is the main choice of tactics in the treatment of this disease.

Пухлини молочної залози (ОМЖ) найчастіше зустрічається онкологічна патологія дрібних свійських тварин. У кішок ОМЖ займає третє місце після лімфом та пухлин шкіри. Злоякісні пухлини діагностуються у 86-90%. Захворювання схильні тварини віком від 10 до 16 років. У собак ОМЖ стоять на 2-му місці за частотою народження після пухлин шкіри, при цьому 50% пухлин мають злоякісний характер.

Прийнято розрізняти дві основні клінічні форми РМЗ у тварин: вузлову та дифузну. У деяких випадках одна форма раку може через різні обставини переходити в іншу. Вузлова форма найчастіше зустрічається форма у дрібних свійських тварин. Клінічно вузлова форма характеризується наявністю одного чи кількох пухлинних вузлів і натомість незміненої тканини молочної залози. Дифузна форма раку характеризується макроскопічними та мікроскопічними змінами всієї тканини молочної залози внаслідок дифузного пухлинного процесу та супроводжується несприятливим прогнозом. Дифузна форма включає інфільтративно-набрякову, маститоподібну та панцирну форми РМЗ.

  1. Інфільтративно-набрякова форма росту відрізняється агресивним перебігом з метастазуванням в шкіру і підшкірну жирову клітковину, має несприятливий прогноз.
  2. Маститоподібна форма росту відрізняється швидким темпом зростання. При цій формі можна спостерігати об'ємне утворення в молочній залозі, що не має чітких контурів, малорухливе або нерухоме щодо тканин, що підлягають. Завжди збільшено регіонарні лімфатичні вузли, поразка яких найчастіше носить характер реактивного лімфаденіту.
  3. Панцирна форма росту - рідкісний різновид, до основних ознак яких відносяться виражена гіперемія і потовщення шкіри залози, що зовні нагадують бешихове запалення. Захворювання протікає гостро та супроводжується підвищенням температури тіла. Пухлина швидко метастазує у регіонарні лімфатичні вузли та у віддалені органи. Захворювання погано піддається лікуванню та завжди має несприятливий прогноз. 
У ветеринарній практиці для визначення стадії РМЗ широко використовується класифікація TNM (Owen, 1980), яка включає оцінку стану первинного пухлинного вогнища, регіонарних лімфатичних вузлів та ураження внутрішніх органів. Ця класифікація є загальною для пухлин собак та кішок за винятком оцінки розмірів первинного пухлинного вузла (T). РМЗ характеризується IV стадіями процесу. Визначення стадії дуже важливе т.к. на його підставі можна зробити прогноз та запропонувати варіанти лікування. 

Для того щоб визначитися зі стадією РМЗ необхідно провести низку діагностичних заходів. Прийом онколога завжди починається зі збирання анамнезу. Важливо розуміти регулярність та якість статевого циклу тварини, чи були пологи, коли і чи була проведена ОДЕ та в якому віці. Як давно виявили ущільнення у молочному пакеті, з якою швидкістю зростає, чи завдає дискомфорту тварині. Огляд включає пальпацію регіонарних лімфовузлів (л/в), оцінку характеру новоутворення (н/о) (розмір, локалізація, болючість, зміна місцевої температури, рухливість, виразка), аускультацію легень і серця для виявлення патологічних шумів. Для виявлення віддаленого метастазування необхідно провести рентгенограму грудної клітки, УЗД черевної порожнини та іноді КТ, МРТ. РМЗ метастазує лімфогенним та гематогенним шляхом. Враховуючи анатомічну будову системи лімфообігу тварин, пухлини, локалізовані в 1-й, 2-й та 3-й парах молочних залоз, метастазують у пахвові та додаткові аксілярні лімфатичні вузли. При локалізації процесу в 4-й та 5-й парах молочних залоз, метастази вражають пахвинні лімфатичні вузли. У поодиноких випадках при локалізації пухлини в 3-й парі молочних залоз можна діагностувати ураження пахвинних лімфатичних вузлів. При гематогенному шляху метастазування при РМЗ собак ураження можуть діагностуватися в легенях, печінці, селезінці, нирках, надниркових залозах, серці, рідше в кістках і головному мозку іноді множинні шкірні метастази локалізуються на внутрішній поверхні стегна.

Для визначення виду РМЗ проводять тонкоголкову біопсію, але вона не завжди є достовірною, для більш точної діагностики проводять інцизійну біопсію.

Лікування РМЗ включає комплекс з оперативного лікування та хіміотерапії (ХТ). Вибір тактики лікування залежить від клінічної форми зростання пухлини, клінічної стадії. При первинно-неоперабельному РМЗ лікування починають із передопераційної ХТ. При вузловій формі зростання першим етапом лікування є операція, з урахуванням стадії та гістопатологічного висновку проводять ХТ. При дисемінованому РМЗ IV стадії хіміотерапія є основним методом лікування. Для кішок операцією вибору вважають унілатеральну мастектомію. При множинному двосторонньому характері ураження рекомендується проводити двоетапну унілатеральну мастектомію з інтервалом 14-21 день. У собак обсяг оперативного лікування включає регіонарну, унілатеральну та, рідко, білатеральну мастектомію. Часткову, або регіонарну мастектомію проводять з урахуванням розташування н/о:

  • пухлина в першій залозі - видаляють першу та другу залози;
  • пухлина в другій залозі - першу-третю;
  • пухлина в третій залозі - першу-третю або першу-п'яту; 
  • пухлина в четвертій або п'ятій залозах – видаляють ці залози. 
При інфільтративно-набряковій формі РМЗ оперативне лікування протипоказане. Поверхневі пахові л/в видаляють разом з 5 молочною залозою, оскільки вони лежать в одній з нею жирової тканини, а пахвові тільки в тому випадку, коли вони збільшені або є цитологічні докази присутності в них метастазів.

Хіміотерапія (ХТ) ділиться на три види:

  • Предопераційна, проводиться при місцево поширеному процесі, дифузній формі раку, рецидиві;
  • Післяопераційна, коли розміри пухлини 2,5-3,0 см, спостерігається ураження регіонарного лімфовузла, III стадія пухлинного процесу, наявність феномена деструкції пухлини, низький ступінь диференціювання пухлини;
  • Паліативна, при IV стадії РМЗ.
Існує кілька схем ХТ РМЗ.
Доксорубіцин: у монорежимі вводять системно у разовій дозі 30 мг/м²
Таксотер: у монорежимі вводять системно у разовій дозі 30 мг/м²
Циклофосфамід: у монорежимі препарат вводять внутрішньоплеврально у дозі 250 мг/ в 5 мл фізіологічного розчину кішкам і 10-20 мл собакам малоефективно.
Адріаміцин (Аоксорубіцин)+ Таксотер (АТ): Таксотер у разовій дозі 20 мг/м², потім без інтервалу вводять Доксорубіцин у разовій дозі 20 мг/м² .
 
Наші контакти
×
Залиште повідомлення

Ми зв'яжемося з Вами

найближчим часом

*Поля є обов'язковими для заповнення